рідкуватий

РІДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, не зовсім рідкий (у 2-8 знач.).

Терешко сидить непорушно, насупивши рідкуваті брови (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 26);

Всюди знали приємну білозубу усмішку, точний проділ білявого, вже рідкуватого, але дуже дбайливо причесаного волосся і м’язисту, міцну постать Ервіна Майєра (Собко, Стадіон, 1954, 4).

Значення в інших словниках

1. рідкуватий — рідкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рідкуватий — -а, -е. Трохи, не зовсім рідкий (у 2-8 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рідкуватий — РІДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, не зовсім рідкий (у 2–8 знач.). Терешко сидить непорушно, насупивши рідкуваті брови (І. Цюпа); Всюди знали приємну білозубу усмішку, точний проділ білявого, вже рідкуватого, але дуже дбайливо причесаного волосся і м'язисту, міцну постать Ервіна Майєра (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах