рідіючий

РІДІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ріді́ти.

— Старієте, Антоне Андрійовичу, — зауважила Уляна Григорівна, зупиняючи невеселий погляд на його рідіючій чуприні і жилавій шиї, покарбованій глибокими зморшками (Добр., Очак. розмир, 1965, 31).