різноцвіття
РІЗНОЦВІ́ТТЯ, я, с., рідко.
1. Різноманітність кольорів, барв.
Вже розійшлися хмари і на небі з’явилося сонце, повеселішав садок, заіскрилися сніжинки коштовним різноцвіттям (Хижняк, Тамара, 1959, 266);
Боровому здавалось — в’їжджає не в село, а в кипінь і різноцвіття весни, котра ось-ось вихлюпнеться білим цвітом (Грим., Незакінч. роман, 1962, 94).
2. збірн. Різноманітні рослини, що цвітуть.
Ну й різноцвіття було в мене під ногами! Самий пагорб, на якому я всівся, було вкрито жовтизною гірського в’язелю, а лядвенець, що вже одцвітав, зробився з жовтого червонастим, рожевим (Вітч., 3, 1951, 84).
Словник української мови (СУМ-11)