різноцвіття
РІЗНОЦВІ́ТТЯ, я, с.
1. рідко. Різноманітність кольорів, барв.
Вже розійшлися хмари і на небі з'явилося сонце, повеселішав садок, заіскрилися сніжинки коштовним різноцвіттям (А. Хижняк);
Боровому здавалось – в'їжджає не в село, а в кипінь і різноцвіття весни, котра ось-ось вихлюпнеться білим цвітом (Я. Гримайло).
2. збірн. Різноманітні рослини, що цвітуть.
Ну й різноцвіття було в мене під ногами! Самий пагорб, на якому я всівся, було вкрито жовтизною гірського в'язелю, а лядвенець, що вже одцвітав, зробився з жовтого червонастим, рожевим (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)