різночасний

РІЗНОЧА́СНИЙ, а, е.

Який здійснюється, відбувається і т. ін. в різний час, неодночасно з чим-небудь.

Звернення до проблеми взаємин стародавнього населення України й навколишніх областей дає значні можливості для пізнання як особливостей розвитку різночасних культур України, так і реконструкції деяких сторін життя різних груп населення (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. різночасний — різноча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. різночасний — див. різний  Словник синонімів Вусика
3. різночасний — [р’ізночаснией] м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. різночасний — -а, -е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. в різний час, неодночасно з чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. різночасний — Іншочасний  Словник чужослів Павло Штепа
6. різночасний — РІЗНОЧА́СНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. в різний час, неодночасно з чим-небудь. Перехід від капіталізму до соціалізму — не одночасний, а різночасний процес (Ком. Укр., 9, 1961, 22).  Словник української мови в 11 томах