річечка
РІ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ріка́ 1 і рі́чка.
На десять верстов од берега Дніпра йдуть такі гори і спускаються круто в долину, кудою тече річечка Расава (Н.-Лев., VI, 1956, 387);
Першими скресають великі ріки, за ними — менші й аж потім — річечки (Мушк., День.., 1967, 29);
Дорога простяглась поміж болотами, між ріками та річечками (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 67);
— І річечка недалечка петляє, і лісових ягід досхочу, і тетерюків сила-силенна. А в річечці, глянь, рибка виграє… (Донч., II, 1956, 8).
Словник української мови (СУМ-11)