річенька
РІ́ЧЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ріка́ 1 і рі́чка.
Під гаєм в’ється річенька… Як скло, вода блищить (Пісні та романси.., II, 1956, 126);
Через річеньку, через болото, Подай рученьку, моє золото! (Укр.. лір. пісні, 1958, 138);
Все, що видно оку, Снігом замело; Річеньку широку Кригою скуло (Граб., І, 1959, 319).
Словник української мови (СУМ-11)