1. Словник української мови в 11 томах

річенька

РІ́ЧЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ріка́ 1 і рі́чка.

Під гаєм в’ється річенька… Як скло, вода блищить (Пісні та романси.., II, 1956, 126);

Через річеньку, через болото, Подай рученьку, моє золото! (Укр.. лір. пісні, 1958, 138);

Все, що видно оку, Снігом замело; Річеньку широку Кригою скуло (Граб., І, 1959, 319).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. річенька — рі́ченька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири рі́ченьки Орфографічний словник української мови
  2. річенька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до ріка 1) і річка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. річенька — РІ́ЧЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ріка́ 1 і рі́чка. Під гаєм в'ється річенька... Як скло, вода блищить (з народної пісні); Через річеньку, через болото, Подай рученьку, моє золото! (з народної пісні); Все, що видно оку, Снігом замело; Річеньку широку Кригою скуло (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  4. річенька — Рі́ченька, -ньки, -ньці; -ньки́, -ньо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. річенька — Річенька, річечка, -ки ж. ум. отъ річка. Словник української мови Грінченка