сайга
САЙГА́, и́, ж.
1. Те саме, що суга́к.
То були незасідлані дикі коні. Мабуть, перелякана ними, круто завертала й мчала в безвість горбоноса сайга (Скл., Святослав, 1959, 337);
Тільки на території Казахстану чисельність сайги досягає одного мільйона голів (Веч. Київ, 24.ХІ 1966, 4).
2. Самка сайгака.
Словник української мови (СУМ-11)