саламандра

САЛАМА́НДРА, и, ж.

1. Хвостате земноводне, схоже на ящірку.

Він підняв угору руку, в якій двома пальцями за хребет держав здорову саламандру (Фр., III, 1950, 90);

Плямиста саламандра.

2. У міфології західноєвропейських народів — дух вогню.

Значення в інших словниках

1. саламандра — салама́ндра іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. саламандра — -и, ж. 1》 У міфології західноєвропейських народів – дух вогню. 2》 Хвостате земноводне, схоже на ящірку. Плямиста саламандра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. саламандра — САЛАМА́НДРА, и, ж. 1. Хвостате земноводне, схоже на ящірку. Він підняв угору руку, в якій двома пальцями за хребет держав здорову саламандру (І. Франко); Плямиста саламандра. 2. У міфології західноєвропейських народів – дух вогню.  Словник української мови у 20 томах
4. саламандра — салама́ндра (грец. σαλαμάνδρα) 1. Рід хвостатих земноводяних родини саламандрових. Поширені перевалено в Європі, Малій Азії та Північній Африці. 2. В міфології західноєвропейських народів дух вогню.  Словник іншомовних слів Мельничука