1. Словник української мови в 11 томах

саламандра

САЛАМА́НДРА, и, ж.

1. Хвостате земноводне, схоже на ящірку.

Він підняв угору руку, в якій двома пальцями за хребет держав здорову саламандру (Фр., III, 1950, 90);

Плямиста саламандра.

2. У міфології західноєвропейських народів — дух вогню.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саламандра — салама́ндра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. саламандра — -и, ж. 1》 У міфології західноєвропейських народів – дух вогню. 2》 Хвостате земноводне, схоже на ящірку. Плямиста саламандра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саламандра — САЛАМА́НДРА, и, ж. 1. Хвостате земноводне, схоже на ящірку. Він підняв угору руку, в якій двома пальцями за хребет держав здорову саламандру (І. Франко); Плямиста саламандра. 2. У міфології західноєвропейських народів – дух вогню. Словник української мови у 20 томах
  4. саламандра — салама́ндра (грец. σαλαμάνδρα) 1. Рід хвостатих земноводяних родини саламандрових. Поширені перевалено в Європі, Малій Азії та Північній Африці. 2. В міфології західноєвропейських народів дух вогню. Словник іншомовних слів Мельничука