саламандра

салама́ндра

(грец. σαλαμάνδρα)

1. Рід хвостатих земноводяних родини саламандрових. Поширені перевалено в Європі, Малій Азії та Північній Африці.

2. В міфології західноєвропейських народів дух вогню.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саламандра — салама́ндра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. саламандра — -и, ж. 1》 У міфології західноєвропейських народів – дух вогню. 2》 Хвостате земноводне, схоже на ящірку. Плямиста саламандра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саламандра — САЛАМА́НДРА, и, ж. 1. Хвостате земноводне, схоже на ящірку. Він підняв угору руку, в якій двома пальцями за хребет держав здорову саламандру (І. Франко); Плямиста саламандра. 2. У міфології західноєвропейських народів – дух вогню. Словник української мови у 20 томах
  4. саламандра — САЛАМА́НДРА, и, ж. 1. Хвостате земноводне, схоже на ящірку. Він підняв угору руку, в якій двома пальцями за хребет держав здорову саламандру (Фр., III, 1950, 90); Плямиста саламандра. 2. У міфології західноєвропейських народів — дух вогню. Словник української мови в 11 томах