самиця
САМИ́ЦЯ, і, ж. Особина жіночої статі у тварин, комах і т. ін.
Вечорами можна помітити кажанів, які літають трохи повільніше від інших — це самиці, які несуть на грудях своїх малят (Наука.., 6, 1961, 54);
Щупаки плили у прибережні води Вслід за самицями, як завжди, рік у рік… (Рильський, II, 1946, 210);
// Жінка як носій жіночих статевих ознак; хтива, сластолюбна жінка.
У жінці нічого не бачив більше [Славко], опріч самиці (Март., Тв., 1954, 243).
Словник української мови (СУМ-11)