самиця
САМИ́ЦЯ, і, ж. Особина жіночої статі у тварин, комах і т. ін.
Вечорами можна помітити кажанів, які літають трохи повільніше від інших — це самиці, які несуть на грудях своїх малят (Наука.., 6, 1961, 54);
Щупаки плили у прибережні води Вслід за самицями, як завжди, рік у рік… (Рильський, II, 1946, 210);
// Жінка як носій жіночих статевих ознак; хтива, сластолюбна жінка.
У жінці нічого не бачив більше [Славко], опріч самиці (Март., Тв., 1954, 243).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самиця — сами́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- самиця — -і, ж. Особина жіночої статі у тварин, комах і т. ін. || Жінка як носій жіночих статевих ознак; хтива, сластолюбна жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самиця — САМИ́ЦЯ, і, ж. Особина жіночої статі у тварин. Вечорами можна помітити кажанів, які літають трохи повільніше від інших – це самиці, які несуть на грудях своїх малят (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах