1. Словник української мови у 20 томах

самиця

САМИ́ЦЯ, і, ж.

Особина жіночої статі у тварин.

Вечорами можна помітити кажанів, які літають трохи повільніше від інших – це самиці, які несуть на грудях своїх малят (з наук.-попул. літ.);

Щупаки плили у прибережні води Вслід за самицями, як завжди, рік у рік... (М. Рильський);

// Жінка як носій жіночих статевих ознак; хтива, сластолюбна жінка.

У жінці нічого не бачив більше [Славко], опріч самиці (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самиця — сами́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. самиця — -і, ж. Особина жіночої статі у тварин, комах і т. ін. || Жінка як носій жіночих статевих ознак; хтива, сластолюбна жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самиця — САМИ́ЦЯ, і, ж. Особина жіночої статі у тварин, комах і т. ін. Вечорами можна помітити кажанів, які літають трохи повільніше від інших — це самиці, які несуть на грудях своїх малят (Наука.. Словник української мови в 11 томах