самоаналіз

САМОАНА́ЛІЗ, у, ч. Аналіз власних вчинків і переживань.

Самоаналіз така тонка і хибка річ, що, на мою думку, її не варто починати прилюдно (Л. Укр., V, 1956, 174);

Штукаренко ніколи не мав нахилу до хворобливих рефлексій чи витонченого самоаналізу (Голов., Тополя.., 1965, 377).

Значення в інших словниках

1. самоаналіз — самоана́ліз іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. самоаналіз — -у, ч. Аналіз власних вчинків і переживань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоаналіз — САМОАНА́ЛІЗ, у, ч. Аналіз власних вчинків і переживань. Самоаналіз така тонка і хибка річ, що, на мою думку, її не варто починати прилюдно (Леся Українка); Штукаренко ніколи не мав нахилу до хворобливих рефлексій чи витонченого самоаналізу (С. Голованівський).  Словник української мови у 20 томах