самоаналіз
САМОАНА́ЛІЗ, у, ч. Аналіз власних вчинків і переживань.
Самоаналіз така тонка і хибка річ, що, на мою думку, її не варто починати прилюдно (Л. Укр., V, 1956, 174);
Штукаренко ніколи не мав нахилу до хворобливих рефлексій чи витонченого самоаналізу (Голов., Тополя.., 1965, 377).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоаналіз — самоана́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- самоаналіз — -у, ч. Аналіз власних вчинків і переживань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоаналіз — САМОАНА́ЛІЗ, у, ч. Аналіз власних вчинків і переживань. Самоаналіз така тонка і хибка річ, що, на мою думку, її не варто починати прилюдно (Леся Українка); Штукаренко ніколи не мав нахилу до хворобливих рефлексій чи витонченого самоаналізу (С. Голованівський). Словник української мови у 20 томах