самоаналіз
САМОАНА́ЛІЗ, у, ч.
Аналіз власних вчинків і переживань.
Самоаналіз така тонка і хибка річ, що, на мою думку, її не варто починати прилюдно (Леся Українка);
Штукаренко ніколи не мав нахилу до хворобливих рефлексій чи витонченого самоаналізу (С. Голованівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоаналіз — самоана́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- самоаналіз — -у, ч. Аналіз власних вчинків і переживань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоаналіз — САМОАНА́ЛІЗ, у, ч. Аналіз власних вчинків і переживань. Самоаналіз така тонка і хибка річ, що, на мою думку, її не варто починати прилюдно (Л. Укр., V, 1956, 174); Штукаренко ніколи не мав нахилу до хворобливих рефлексій чи витонченого самоаналізу (Голов., Тополя.., 1965, 377). Словник української мови в 11 томах