самоварчик

САМОВА́РЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до самова́р.

На веранді шумів закипаючи старий, мабуть єдиний в селі, самоварчик (М. Ол., Чуєш.., 1959, 3).

Значення в інших словниках

1. самоварчик — самова́рчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. самоварчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до самовар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоварчик — САМОВА́РЧИК, а, ч. Зменш. до самова́р. На веранді шумів закипаючи старий, мабуть єдиний в селі, самоварчик (М. Олійник).  Словник української мови у 20 томах