самовизначення
САМОВИ́ЗНАЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. самовизнача́тися 1.
Покликана [партія] сприяти самовизначенню робітничого класу, усвідомленню і виконанню ним своєї всесвітньо-історичної місії (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 9);
Художнє самовизначення Коцюбинського проходило під величезним впливом не стільки творчості Франка, як його теоретичних, літературно-критичних і публіцистичних виступів (Вітч., 4, 1963, 157).
2. політ. Волевиявлення певного народу щодо свого національного й державного устрою.
Жовтнева революція розбила кайдани національного гніту, проголосила і забезпечила право націй на самовизначення (Програма КПРС, 1961, 10).
Словник української мови (СУМ-11)