1. Словник української мови в 11 томах

самовизначення

САМОВИ́ЗНАЧЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. самовизнача́тися 1.

Покликана [партія] сприяти самовизначенню робітничого класу, усвідомленню і виконанню ним своєї всесвітньо-історичної місії (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 9);

Художнє самовизначення Коцюбинського проходило під величезним впливом не стільки творчості Франка, як його теоретичних, літературно-критичних і публіцистичних виступів (Вітч., 4, 1963, 157).

2. політ. Волевиявлення певного народу щодо свого національного й державного устрою.

Жовтнева революція розбила кайдани національного гніту, проголосила і забезпечила право націй на самовизначення (Програма КПРС, 1961, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовизначення — самови́значення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самовизначення — -я, с. 1》 Дія за знач. самовизначатися. 2》 політ. Волевиявлення певного народу щодо свого національного й державного устрою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовизначення — САМОВИ́ЗНАЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. самовизнача́тися 1. Художнє самовизначення Коцюбинського проходило під величезним впливом не стільки творчості Франка, як його теоретичних, літературно-критичних і публіцистичних виступів (із журн.). 2. політ. Словник української мови у 20 томах
  4. самовизначення — Самови́зна́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)