самовизначення
САМОВИ́ЗНАЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. самовизнача́тися 1.
Художнє самовизначення Коцюбинського проходило під величезним впливом не стільки творчості Франка, як його теоретичних, літературно-критичних і публіцистичних виступів (із журн.).
2. політ. Волевиявлення певного народу щодо свого національного й державного устрою.
Міжнародні права нації (народу), що бореться за своє визволення, визначається правом на самовизначення (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовизначення — самови́значення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самовизначення — -я, с. 1》 Дія за знач. самовизначатися. 2》 політ. Волевиявлення певного народу щодо свого національного й державного устрою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самовизначення — Самови́зна́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самовизначення — САМОВИ́ЗНАЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. самовизнача́тися 1. Покликана [партія] сприяти самовизначенню робітничого класу, усвідомленню і виконанню ним своєї всесвітньо-історичної місії (До 100-річчя.. В. І. Словник української мови в 11 томах