самовизначення

самови́значення

-я, с.

1》 Дія за знач. самовизначатися.

2》 політ. Волевиявлення певного народу щодо свого національного й державного устрою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовизначення — самови́значення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самовизначення — САМОВИ́ЗНАЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. самовизнача́тися 1. Художнє самовизначення Коцюбинського проходило під величезним впливом не стільки творчості Франка, як його теоретичних, літературно-критичних і публіцистичних виступів (із журн.). 2. політ. Словник української мови у 20 томах
  3. самовизначення — Самови́зна́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. самовизначення — САМОВИ́ЗНАЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. самовизнача́тися 1. Покликана [партія] сприяти самовизначенню робітничого класу, усвідомленню і виконанню ним своєї всесвітньо-історичної місії (До 100-річчя.. В. І. Словник української мови в 11 томах