самовизначений

самови́значений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до самовизначитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовизначений — САМОВИ́ЗНАЧЕНИЙ. Словник української мови у 20 томах