самовлада
САМОВЛА́ДА, и, ж., рідко. Те саме, що самовлада́ння.
У хлопчика відразу зникав з обличчя безпомічний дитячий вигляд.. На ньому зразу з’являвся якийсь дивний, не дитячий спокій, самовлада і певність у собі (Вас., II, 1959, 8);
— Не вбивайте мене, дядьку,— сказав хлопець і заплакав, остаточно втрачаючи самовладу,— пустіть жити! (Ю. Янов., Мир, 1956, 142).
Словник української мови (СУМ-11)