Словник української мови в 11 томах

самовідвід

САМОВІДВІ́Д, во́ду, ч. Відхилення своєї кандидатури від висунення на яку-небудь виборну громадську посаду з умотивуванням відмови.

Коли комуністи групи вперше вирішили обрати його своїм вожаком, він розгубився і зробив самовідвід. Мовляв, у партії всього лише два роки, не має досвіду керівництва (Рад. Укр„ 11.VI 1961, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самовідвід — самовідві́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. самовідвід — -воду, ч. Відхилення своєї кандидатури від висунення на яку-небудь виборну громадську посаду з умотивуванням відмови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовідвід — САМОВІДВІ́Д, во́ду, ч. Відхилення своєї кандидатури від висунення на яку-небудь виборну громадську посаду з умотивуванням відмови. Робити самовідвід.  Словник української мови у 20 томах