самогіпноз

САМОГІПНО́З, у, ч. Навіювання самому собі певних уявлень, думок, почуттів; піддавання себе самого гіпнозу.

Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Смолич, II, 1958, 95);

Існують спеціальні психотерапевтичні способи самонавіювання, самогіпнозу, які дозволяють тим, кого мучить безсоння, опанувати мистецтво засинання (Наука.., 12, 1969, 45).

Значення в інших словниках

1. самогіпноз — самогіпно́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. самогіпноз — -у, ч. Навіювання самому собі певних уявлень, думок, почуттів; піддавання себе самого гіпнозові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самогіпноз — САМОГІПНО́З, у, ч. Навіювання самому собі певних уявлень, думок, почуттів; піддавання себе самого гіпнозу. Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Ю.  Словник української мови у 20 томах