Словник української мови в 11 томах

самозвільнення

САМОЗВІ́ЛЬНЕННЯ, я, с. Звільнення самого себе від чого-небудь обтяжливого; звільнення своїми власними силами.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самозвільнення — самозві́льнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. самозвільнення — -я, с. Звільнення самого себе від чого-небудь обтяжливого; звільнення своїми власними силами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозвільнення — САМОЗВІ́ЛЬНЕННЯ, я, с. Звільнення самого себе від чого-небудь обтяжливого; звільнення своїми власними силами.  Словник української мови у 20 томах