самозневаження —
самознева́ження іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
самозневаження —
-я, с. Те саме, що самозневага.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самозневаження —
САМОЗНЕВА́ЖЕННЯ, я, с. Те саме, що самознева́га. Культ форми породив у сфері конфуціанських шеньші дивне переплетення почуття самоповаги з показовим самозневаженням. Норми поведінки передбачали принизливий тон кожного з представникфів обох сторін щодо самого себе (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах