самозневаження

САМОЗНЕВА́ЖЕННЯ, я, с.

Те саме, що самознева́га.

Культ форми породив у сфері конфуціанських шеньші дивне переплетення почуття самоповаги з показовим самозневаженням. Норми поведінки передбачали принизливий тон кожного з представникфів обох сторін щодо самого себе (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. самозневаження — самознева́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самозневаження — -я, с. Те саме, що самозневага.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозневаження — САМОЗНЕВА́ЖЕННЯ, я, с. Те саме, що самознева́га.  Словник української мови в 11 томах