Словник української мови в 11 томах

самокат

САМОКА́Т, а, ч.

1. заст. Назва велосипеда і мотоцикла, вживана перев. у період першої світової та громадянської воєн.

2. Дитяча іграшка для катання на роликах або колесах, яку рухають відштовхуванням ноги.

Юрко гасав у дворі на самокаті (Вишня, II, 1956, 64).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самокат — самока́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. самокат — -а, ч. 1》 заст. Назва велосипеда і мотоцикла, вживана перев. у період першої світової та громадянської воєн. 2》 Дитяча іграшка для катання на роликах або колесах, яку рухають відштовхуванням ноги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самокат — Коточиця  Словник чужослів Павло Штепа
  4. самокат — САМОКА́Т, а, ч. 1. заст. Назва велосипеда і мотоцикла, вживана перев. у період першої світової та громадянської воєн. 2. Дитяча іграшка для катання на роликах або колесах, яку рухають відштовхуванням ноги. Юрко гасав у дворі на самокаті (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах