самокрутка
САМОКРУ́ТКА, и, ж., розм. Цигарка, зроблена самим курцем.
— Братці, не буде в кого махорочки на самокрутку? (Тют., Вир, 1964, 357);
Василь постояв у коридорі, похмуро й замкнено скурив немалу самокрутку з міцнющого, як сто чортів, тютюну (Дім., І будуть люди, 1964, 179).
Словник української мови (СУМ-11)