самолов
САМОЛО́В, а, ч., мисл. Самодіюча пастка для ловлі звірів і птахів.
Озброєний мисливець дробовиком, а останнім часом почали успішно застосовувати дрібнокаліберну гвинтівку. Ну, й одночасно ставлять самолови. Треба, щоб на мисливця працювала і техніка (Знання.., 9, 1969, 17);
// Різновид риболовної снасті.
Над водою сидять рибалки-аматори, їхні самолови на довгих прутах нахилилися в ряд (Ю. Янов., II, 1958, 46).
Словник української мови (СУМ-11)