самолов
САМОЛО́В, а, ч., мисл.
Самодіюча пастка для ловлі звірів і птахів.
Озброєний мисливець дробовиком, а останнім часом почали успішно застосовувати дрібнокаліберну гвинтівку. Ну, й одночасно ставлять самолови. Треба, щоб на мисливця працювала і техніка (з наук.-попул. літ.);
// Різновид риболовної снасті.
Над водою сидять рибалки-аматори, їхні самолови на довгих прутах нахилилися в ряд (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)