Словник української мови у 20 томах

самолов

САМОЛО́В, а, ч., мисл.

Самодіюча пастка для ловлі звірів і птахів.

Озброєний мисливець дробовиком, а останнім часом почали успішно застосовувати дрібнокаліберну гвинтівку. Ну, й одночасно ставлять самолови. Треба, щоб на мисливця працювала і техніка (з наук.-попул. літ.);

// Різновид риболовної снасті.

Над водою сидять рибалки-аматори, їхні самолови на довгих прутах нахилилися в ряд (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самолов — самоло́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. самолов — -а, ч., мисл. Самодіюча пастка для ловлі звірів і птахів. || Різновид риболовної снасті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самолов — САМОЛО́В, а, ч., мисл. Самодіюча пастка для ловлі звірів і птахів. Озброєний мисливець дробовиком, а останнім часом почали успішно застосовувати дрібнокаліберну гвинтівку. Ну, й одночасно ставлять самолови.  Словник української мови в 11 томах