самонавіяність
САМОНАВІ́ЯНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що самонаві́яння.
Василь мав.. непереборну певність, що голос його не повинен лунати привселюдно. Була це травма з дитинства, чи така вже самонавіяність, але ніхто не чув, щоб Келембет коли співав (Ю. Янов., II, 1954, 97).
Словник української мови (СУМ-11)