самооновлюватися
САМООНО́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок.
1. біол. Відроджуватися в організмі спонтанно (про втрачені чи пошкоджені клітини, тканини тощо); регенерувати, регенеруватися.
Білки — «кістяк» тіла людини, притому «кістяк», який безперервно самооновлюється (Наука.., 11, 1968, 22).
2. перен. Набувати нових рис, властивостей, удосконалюючись, збагачуючись.
Словник української мови (СУМ-11)