Словник української мови в 11 томах

самооновлюватися

САМООНО́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок.

1. біол. Відроджуватися в організмі спонтанно (про втрачені чи пошкоджені клітини, тканини тощо); регенерувати, регенеруватися.

Білки — «кістяк» тіла людини, притому «кістяк», який безперервно самооновлюється (Наука.., 11, 1968, 22).

2. перен. Набувати нових рис, властивостей, удосконалюючись, збагачуючись.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самооновлюватися — самооно́влюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. самооновлюватися — -юється, недок. 1》 біол.Відроджуватися в організмі спонтанно (про втрачені чи пошкоджені клітини, тканини тощо); регенерувати, регенеруватися. 2》 перен. Набувати нових рис, властивостей, удосконалюючись, збагачуючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самооновлюватися — САМООНО́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок. 1. біол. Відроджуватися в організмі спонтанно (про втрачені чи пошкоджені клітини, тканини тощо); регенерувати, регенеруватися. Білки – “кістяк” тіла людини, притому “кістяк”, який безперервно самооновлюється (з наук.  Словник української мови у 20 томах