самописка
САМОПИ́СКА, и, ж., розм. Те саме, що Самопи́сна ру́чка ( див. самопи́сний).
Вона звикла працювати, коли світле коло від лампи вкриває тільки білий аркуш паперу і руку з самопискою (Собко, Справа.., 1959, 235).
Словник української мови (СУМ-11)