1. Словник української мови в 11 томах

самописка

САМОПИ́СКА, и, ж., розм. Те саме, що Самопи́сна ру́чка ( див. самопи́сний).

Вона звикла працювати, коли світле коло від лампи вкриває тільки білий аркуш паперу і руку з самопискою (Собко, Справа.., 1959, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самописка — самопи́ска іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. самописка — -и, ж., розм. Те саме, що Самописна ручка (див. самописний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самописка — САМОПИ́СКА, и, ж., розм. Те саме, що Самопи́сна ру́чка (див. самопи́сний). Вона звикла працювати, коли світле коло від лампи вкриває тільки білий аркуш паперу і руку з самопискою (В. Собко). Словник української мови у 20 томах