1. Орфографічний словник української мови

самописка

самопи́ска

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самописка — -и, ж., розм. Те саме, що Самописна ручка (див. самописний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самописка — САМОПИ́СКА, и, ж., розм. Те саме, що Самопи́сна ру́чка (див. самопи́сний). Вона звикла працювати, коли світле коло від лампи вкриває тільки білий аркуш паперу і руку з самопискою (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  3. самописка — САМОПИ́СКА, и, ж., розм. Те саме, що Самопи́сна ру́чка ( див. самопи́сний). Вона звикла працювати, коли світле коло від лампи вкриває тільки білий аркуш паперу і руку з самопискою (Собко, Справа.., 1959, 235). Словник української мови в 11 томах