самопочуття
САМОПОЧУТТЯ́, я, с. Загальний фізичний та моральний стан людини, який залежить від її здоров’я і настрою в даний момент.
Песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (Коцюб., III, 1956, 163);
В нашій флорі є чимало рослинних видів, які можуть негативно впливати на самопочуття людини. Так, квіти конвалії, магнолії, листки евкаліпта викликають біль голови (Наука.., 5, 1960, 38);
— Шарль! Як самопочуття? Що ти носа повісив? Вперше таким тебе бачу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 119).
Словник української мови (СУМ-11)