Словник української мови в 11 томах

саморегулювати

САМОРЕГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., спец. Регулювати що-небудь внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу.

Давно встановлено, що організм мишей саморегулює плодючість, а тому на відповідному просторі не буває їх перенаселеності (Хлібороб Укр., 11, 1967, 47).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. саморегулювати — саморегулюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. саморегулювати — -юю, -юєш, недок., перех., спец. Регулювати що-небудь внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморегулювати — САМОРЕГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що, спец. Регулювати що-небудь внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Давно встановлено, що організм мишей саморегулює плодючість, а тому на відповідному просторі не буває їх перенаселеності (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах