саморозвиток

САМОРО́ЗВИТОК, тку, ч.

1. Розумовий або фізичний розвиток людини, якого вона досягає самостійними заняттями, вправами.

В спадщині, яку внесла Індія у світову культуру, помітне місце займає.. система саморозвитку людини (Знання.., 1, 1967, 20).

2. Розвиток кого-, чого-небудь власними силами, без впливу, сприяння яких-небудь зовнішніх сил.

У своїй знаменитій праці «Походження видів» учений [Ч. Дарвін] вперше науково обгрунтував ідею саморозвитку живої природи (Наука.., 2, 1959, 38).

3. філос. Те саме, що самору́х.

Значення в інших словниках

1. саморозвиток — саморо́звиток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. саморозвиток — -тку, ч. 1》 Розумовий або фізичний розвиток людини, якого вона досягає самостійними заняттями, вправами. 2》 Розвиток кого-, чого-небудь власними силами, без впливу, сприяння яких-небудь зовнішніх сил. 3》 філос. Те саме, що саморух.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. саморозвиток — САМОРО́ЗВИТОК, тку, ч. 1. Розумовий або фізичний розвиток людини, якого вона досягає самостійними заняттями, вправами. В спадщині, яку внесла Індія у світову культуру, помітне місце займає .. система саморозвитку людини (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах