Словник української мови в 11 томах

саморозклад

САМОРО́ЗКЛАД, у, ч., хім. Спонтанний розпад елементів у якій-небудь хімічній сполуці.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. саморозклад — саморо́зклад іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. саморозклад — -у, ч., хім. Самочинний розклад молекул або кристалів багатьох хімічних сполук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморозклад — САМОРО́ЗКЛАД, у, ч., хім. Спонтанний розпад елементів у якій-небудь хімічній сполуці.  Словник української мови у 20 томах