саморозклад

САМОРО́ЗКЛАД, у, ч., хім.

Спонтанний розпад елементів у якій-небудь хімічній сполуці.

Значення в інших словниках

1. саморозклад — саморо́зклад іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. саморозклад — -у, ч., хім. Самочинний розклад молекул або кристалів багатьох хімічних сполук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. саморозклад — САМОРО́ЗКЛАД, у, ч., хім. Спонтанний розпад елементів у якій-небудь хімічній сполуці.  Словник української мови в 11 томах