саморозкриття

САМОРОЗКРИТТЯ́, я́, с.

Розкриття себе, вияв своїх особливостей, характерних рис (про людину).

У малосюжетних новелах Стефаника велика роль надавалася саморозкриттю персонажів, їхній мовній характеристиці (з наук. літ.);

Те дивне саморозкриття, яке взагалі властиве Рильському більше, ніж кому із поетів світової літератури, у його останніх піснях, особливо у циклі “Таємниця осіннього листя”, досягає найвищих емоційних регістрів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. саморозкриття — саморозкриття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. саморозкриття — -я, с. Розкриття себе, вияв своїх особливостей, характерних рис (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. саморозкриття — САМОРОЗКРИТТЯ́, я́, с. Розкриття себе, вияв своїх особливостей, характерних рис (про людину). У малосюжетних новелах Стефаника велика роль надавалася саморозкриттю персонажів, їхній мовній характеристиці (Рад.  Словник української мови в 11 томах