саморозкриття

саморозкриття́

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. саморозкриття — -я, с. Розкриття себе, вияв своїх особливостей, характерних рис (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. саморозкриття — САМОРОЗКРИТТЯ́, я́, с. Розкриття себе, вияв своїх особливостей, характерних рис (про людину). У малосюжетних новелах Стефаника велика роль надавалася саморозкриттю персонажів, їхній мовній характеристиці (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. саморозкриття — САМОРОЗКРИТТЯ́, я́, с. Розкриття себе, вияв своїх особливостей, характерних рис (про людину). У малосюжетних новелах Стефаника велика роль надавалася саморозкриттю персонажів, їхній мовній характеристиці (Рад.  Словник української мови в 11 томах