самостратник
САМОСТРА́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що самогу́бець.
[Кіндрат Іванович:] За самостратника гріх молитись! (Кроп., II, 1958, 337).
Словник української мови (СУМ-11)САМОСТРА́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що самогу́бець.
[Кіндрат Іванович:] За самостратника гріх молитись! (Кроп., II, 1958, 337).
Словник української мови (СУМ-11)