самохвальба

САМОХВАЛЬБА́, и́, ж. Те саме, що самохва́льство.

І бачите, ще одна несподіванка в тім хлопчиськові!..Тихий, послушний, без жадної дрібочки.. самохвальби (Фр., II, 1950, 343).

Значення в інших словниках

1. самохвальба — самохвальба́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самохвальба — Самохвальба́. Самовихваляння. А тепер ще лиш подамо віночок зі слів самохвальби і крутарства Купчанка (Б., 1895, 12, 2) // порівн. пол. samochwalstwo — самохвальба, samochwalca, samochwała — хвалько.  Українська літературна мова на Буковині
3. самохвальба — -и, ж. Те саме, що самохвальство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. самохвальба — САМОХВАЛЬБА́, и́, ж. Те саме, що самохва́льство. І бачите, ще одна несподіванка в тім хлопчиськові! .. Тихий, послушний, без жадної дрібочки .. самохвальби (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. самохвальба — ХВА́СТОЩІ (вихваляння себе, своїх вчинків або когось, чогось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм., ХВАСТОВСТВО́ розм., ВИ́ХВАЛКА розм., САМОХВАЛЬБА́ розм., САМОХВА́ЛЬСТВО розм.; ФАНФАРО́НСТВО розм., ФАНФАРОНА́ДА розм.  Словник синонімів української мови