Словник української мови в 11 томах

самоцільний

САМОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який є самоціллю.

Пейзаж у нього [А. Малишка] не індиферентний, не самоцільний, не позачасовий, а тісно пов’язаний.. з життям та діями героїв, здебільшого чітко окреслений в часі і місці (Рад. літ-во, 18, 1955, 278).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самоцільний — самоці́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. самоцільний — -а, -е. Який є самоціллю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоцільний — САМОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який є самоціллю. Пейзаж у А. Малишка не індиферентний, не самоцільний, не позачасовий, а тісно пов'язаний з життям та діями героїв, здебільшого чітко окреслений в часі і місці (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах