самоцільний
САМОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який є самоціллю.
Пейзаж у нього [А. Малишка] не індиферентний, не самоцільний, не позачасовий, а тісно пов’язаний.. з життям та діями героїв, здебільшого чітко окреслений в часі і місці (Рад. літ-во, 18, 1955, 278).
Словник української мови (СУМ-11)