самоізоляція

САМОІЗОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Ізоляція себе від кого-, чого-небудь.

Історичний досвід підтверджує, що не зближення націй, а їх самоізоляція становить загрозу національному існуванню (Ком. Укр., 2, 1968, 42);

Навряд чи можна уявити, щоб велика література нашого часу могла сформуватись в умовах самоізоляції, замкнутості, живлячись вульгарним чуттям національної пихи і власної винятковості (Літ. Укр., 16.I 1970, 1).

Значення в інших словниках

1. самоізоляція — самоізоля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самоізоляція — -ї, ж. Ізоляція себе від кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоізоляція — САМОІЗОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Ізоляція себе самого від чогось, когось. Історичний досвід підтверджує, що не зближення націй, а їх самоізоляція становить загрозу національному існуванню (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах